Дата и время (пример использования объекта Date)
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
НБУ курс доллара
Качественное и недорогое решение задач по праву na-5-5.ru

§ 1. Iсторичнi витоки та становлення трудового права

§ 1. Iсторичнi витоки та становлення трудового права

Виникнення трудового права пов’язано з розвиткомка-пiталiстичного способу виробництва та активнимзастосуванням найманої працi. Французька революцiя 1848 р., яка проголосила свободу працi, тобто свободу попиту та пропозицiї робочої сили, загальноприйнято вважається родоначальницею трудового права. Iсторично трудове право виникло та розвивалось як право охорони працi та являє собою результат боротьби робочого класу за свої соцiальнi та економiчнi права1.

Поява фабричного законодавства Англiї, а потiмтрудового права на iсторичнiй аренi була викликана передусiмсоцiальними чинниками — вимогами найманих працiвникiв захистити свої трудовi права, знизити рiвень експлуатацiї їх працi. Iнтереси людини працi зумовлюють, власне, i характер впливу на форму-вання нормтрудового права. За понад столiтню iсторiю трудо-вого права в охоронi працi вбачали i вбачають його головну — соцiальну функцiю2.

Українське трудове законодавство пройшло тривалий iсторичний шлях розвитку, визначуваний основними етапами роз-витку України в XX столiттi — з перiоду розвалу Росiйської мо-

1 Венедиктов В. С. Трудовое право Украины: Учебное пособие. — Х.: Кон-сум, 2006. — С. 10.

Трудове право України: Академiчний курс: Пiдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та iн.; За ред. П. Д. Пилипенка. — К: «Видавничий дiм«Iн Юре», 2004. — С. 27.

нархiї i до нашого часу. Характерними рисами розвитку трудо-вого законодавства в нашiй країнi (проте не на всiх етапах її розвитку) є: пiдвищення трудових гарантiй робочих i службов-цiв, залучення кожного працiвника до участi в управлiннi виробництвомi боротьба з порушниками трудової i виробничої дисциплiни. У процесi розвитку трудового законодавства були тимчасовi вiдступи вiд демократичних начал. Деякi з них бу-ли цiлком виправданими, наприклад, в перiоди громадянських i Вiтчизняних воєн, а також в перiоди вiдновлення зруйнованого вiйнами народного господарства. Але мали мiсце i нiчим не ви-правданi зловживання, що сповiльнили розвиток трудового за-конодавства, наприклад, у 30—40-i роки повне порушення тру-дових прав, у 50—60-тi роки — заборона видавати трудовi книжки працiвникам, що проживали в селах, початок 80-х рокiв — встановлення адмiнiстративної та кримiнальної вiдповiдальностi за ухилення вiд роботи («бродяжництво») та iнше, коли повнiс-тю порушувалися конституцiйнi права людини.

Iсторiя виникнення та розвитку українського трудового за-конодавства безпосередньо пов’язана з рiзними iсторичними пе-рiодами розвитку нашої держави.

Формально в Росiї був Кодекс законiв про працю 1918 року, але вiн не дiяв, мав бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не контролював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти того перiоду, значною мiрою був пристосований до вирiшення завдань «воєнного комунiзму», коли трудовi вiдносини ґрунтувалися на загальнiй трудовiй повинностi. З переходомдо НЕПу (нової економiчної полiтики) i появою обмеженої приватної власностi це законодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпала необхiднiсть в залученнi населення до трудової повинностi в її попередньому розумiннi. Все трудове законодавство переглядалося стосовно умов мирної господарської дiяльностi з метою регулювання нових формтрудових правовiдносин та вимог часу.

На початковому етапi розвитку українського трудового законодавства (1918—1929 рр.) в його основу були закладенi на-ступнi гарантiї: встановлення восьмигодинного робочого дня i безперервного щотижневого вiдпочинку тривалiстю не менш як 42 години; заборона нiчних робiт, крiмгалузей народного гос-подарства з безперервною технологiєю; заборона застосування працi пiдлiткiв до 16 рокiв i обмеження шiстьма годинами робочого дня для молодi у вiцi вiд 16 до 18 рокiв; заборона працi жi-нок на шкiдливих виробництвах i надання їмпередпологових i пiсляпологових вiдпусток; впровадження бiрж працi; введення за рахунок пiдприємцiв державного страхування робiтникiв по старостi, при частковiй або повнiй втратi працездатностi; запро-вадження спецiальних судiв для розгляду трудових спорiв i ви-борної iнспекцiї працi1. Так, 29 жовтня 1917 р. було законодав-чо вирiшено одне з важливих питань у сферi працi про нор-мування робочого часу. Декрет «Про восьмигодинний робочий день» встановлював нормальний робочий час тривалiстю вiсiм годин на добу при 48-часовому робочому тижнi, скорочуючи робочий час в особливо шкiдливих виробництвах. Була вста-новлена обов’язкова, не менше однiєї години, обiдня перерва, заборонена робота в нiчний час жiнкамi пiдлiткам. Тривалiсть вiдпочинку при однозмiннiй роботi встановлювалася рiвною 42 годинам. Надурочнi роботи допускалися тiльки у випадках, передбачених законом, при наявностi надзвичайних обставин i з дозволу у кожному окремому разi органiв Наркомпрацi.

Одночасно з цимвживалися заходи з регулювання заробiт-ної плати, встановлення її обов’язкового мiнiмуму i вирiвнюван-ня оплати працi чоловiкiв i жiнок

Значна роль в регулюваннi трудових вiдносин в цей i пода-льшi перiоди вiдводилася колективному договору. В опублiко-ваному 2 липня 1918 р. Положеннi РНК УРСР «Про порядок затвердження колективних договорiв (тарифiв), що встанов-люють ставки заробiтної плати i умови працi» регламентувався змiст колективного договору; порядок прийому i звiльнення ро-бiтникiв; нормування робочого часу i оплати працi працiвникiв з обов’язковимурахуваннямїх квалiфiкацiї, складностi роботи i iнших умов працi. Безпосередню участь в укладаннi колектив-них договорiв, в розробцi положень про оплату працi, тарифах i ставках заробiтної плати брали профспiлки.

Десятого грудня 1918 р. з’явився перший Кодекс законiв про працю РСФРР, дiю якого було поширено i на Україну. В осно-ву Кодексу була покладена перша Радянська Конституцiя. Брак достатньої матерiальної бази не дозволив у той перiод закрiпи-ти в Основному Законi гарантоване право всiх громадян на працю.

Бару М. И. Радянське трудове право: Пiдручник. — К.: Вища школа, 1975. — С. 19.

СОДЕРЖАНИЕ

Рейтинг@Mail.ru